- хурчання
- —————————————————————————————хурча́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
хурчання — я, с. Дія за знач. хурчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
захурчати — чу/, чи/ш, док., розм. 1) Почати хурчати, видавати хурчання (про механізми). || Почати видавати різкий свистячий звук. 2) перен. Швидко, з шумом побігти, помчати і т. ін. куди небудь … Український тлумачний словник